В українській мові більшість слів мають кілька лексичних значень. Наприклад, слово земля має такі значення:
1. Назва планети Земля; 2. Верхній шар земної кори; 3. Ґрунт; 4. Суша; 5. Країна, край, держава.
Отже, це слово — багатозначне.

Багатозначними називаються слова, які мають кілька лексичних значень.

У багатозначних словах одне із значень — основне, первинне, перше. Його називаємо прямим значенням слова. Інші значення — вторинні, образні. їх називаємо переносними.

У слові голова основним є значення «частина тіла», побічними — «розум», «керівник», «передні ряди», «основна річ» тощо

Тема. Омонімія та полісемія. Омоформи, омографи, омофони

Мета. Дати поняття про омонімію та полісемію, навчати розрізняти омоніми і багатозначні слова, використовувати в мові омоніми та багатозначні слова; дати поняття про лексичні і морфологічні омоніми, розглянути групи омонімів: омоформи, омофони, омографи; виробляти навички їх розпізнавання в мові; виховувати любов до краси українського слова

Підкресліть омоніми. З'ясуйте, якою частиною мови вони виражені. Поясніть їх значення.

Синоніми – це слова, близькі за змістом, але різні по звучанню.

Наприклад, «дім - будинок». Фахівці зтверджують, що стовідсоткових синонімів не буває, і кожне слово в синонімічному ряді передає власні відтінки значення.

Зазвичай наявність синонімів свідчить про багатство мови, адже вони відрізняються відтінками значення і сферами вживання. Наприклад, синонімами до слова «ходити» є слова: дибати, простувати, дріботіти, шкандибати, дибуляти та інші. Кожне із наведених слів трішки відрізняється від основного – нейтрального слова «ходити». Всі синоніми цього слова об'єднуються у синонімічний ряд або синонімічне гніздо. Як правило синоніми належать до однієї частини мови. Правильне використання синонімів допомагає не лише увиразнити мовлення, а також уникнути повторення тих самих або спільнокореневих слів.

Фразеологізм — семантично пов'язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексики, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції. Ще його називають «Крилатим висловом»

Інше визначення: фразеологізми — (фразеологічні звороти) стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні.