Тема. Омонімія та полісемія. Омоформи, омографи, омофони

Мета. Дати поняття про омонімію та полісемію, навчати розрізняти омоніми і багатозначні слова, використовувати в мові омоніми та багатозначні слова; дати поняття про лексичні і морфологічні омоніми, розглянути групи омонімів: омоформи, омофони, омографи; виробляти навички їх розпізнавання в мові; виховувати любов до краси українського слова

Підкресліть омоніми. З'ясуйте, якою частиною мови вони виражені. Поясніть їх значення.

1. Шумить діброва на горі, та тіль­ки жалю мені завдає. (І. Нечуй-Левицький.) 2. Сумно стало Максимові серед лісу; жаль йому стало своїх степів безкраїх. (Панас Мирний.) 3. Ой піду я в чисте поле, там дівчина просо поле. (Народна творчість.) 4. Дітки кинулися одно перед одним рвати чудові квіти: рожеві гвоздички, лілові дзвіночки... (Н. Кобринська.) 5. Гримить голосочок, як срібний дзвіно­чок, по садочку лунає... (Леся Українка.)

1. Рука шпарко бігла по лінійках сторінок, слова вишиковувалися стрункими шеренга­ми. (Ю. Смолич.) 2. Привезли Вересая ввечері додому на панській лінійці. (Ф. Бурлака.) 3. Висока гора, і схід на неї крутий, змією кругом шпиля так і об­вився. (Панас Мирний.) 4. Схід побратимів назначе­ний був на неділю. (І. Франка.) 5. Скоро схід за­багровіє, засміється з далини ясне сонечко весни. (Г. Бойко.)

1. Ой, скажи, дай пораду, як про­жити без долі?! Як одрізана гілка, що валяється долі. (Леся Українка.) 2. Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш. (О. Донченко.) 3. Він сидить у повній задумі, весь час. скошуючи очі вбік. (Ю. Яновський.) 4. Олександра Олексіївна за письмовим столом переписує сторінки великого ру­копису. (Я. Баш.) 5. Стіл київський захопив підступ­но Святополк. (П. Загребельний.)

1. Посієш вчасно, будеш мати хліба рясно. (Народна творчість.) 2. А мати хоче на­учати, так соловейко не дає. (Т. Шевченко.) 3. Думи мої, думи мої! Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас — де ж мені вас діти? (Т. Шевченко.) 4. І знову тихо на рейді. (Д. Ткач.) 5. Пригадувалися інші розмерзлі шляхи — наш танковий рейд на Одесу з Ниж­нього Дніпра. (М. Рудь.)


Омоніми — це різні слова, які схожі між собою звуко­вим складом, звучанням, але не значенням, тоді як в багатозначному слові ми маємо справу з різними значення­ми одного і того ж слова.

Омоніми схожі на багатозначні слова, але плутати їх не можна. Хоча часто буває дуже складно розрізнити, чи є слово багатозначним, чи це різні слова-омоніми. Це відбувається тому, що в деяких випадках омоніми вини­кають з багатозначних слів, однак не завжди.

Існує кілька способів розрізнення омонімів та багато­значних слів.

І спосіб - підбір синонімів до кожного омоніма або до всіх значень багатозначного сло­ва, а потім порівняння цих синонімів. Якщо синоніми ви­являються близькими за своєю семантикою (значенням) то перед нами багатозначне слово, якщо ні — омонім.

Застава — майно або коштовності, які віддаються кредиторові, як гарантія того, що позичені ним гроші будуть повернені. Синоніми: гарантія, внесок.
Застава — місце в'їзду до міста чи виїзду з нього. Синоніми: в’їзд, виїзд.
Синоніми далекі за своїм значенням, отже перед нами омоніми (різні слова).

Пересадка — садіння викопаних рослин на новому місці. Синоніми: перенесення, перещеплення.
2. Лікувальний метод, що полягає в перещепленні одному живому організмові хірургічним способом здоро­вих органів або тканин іншого. Синоніми: прищеплення, перещеплення.
Синоніми близькі за своїм значенням, що вказує на те, що перед нами багатозначне слово.

ІІ способом розрізнення багатозначних слів та омонімів є підбір споріднених (спільнокореневих слів). Якщо споріднені слова схожі або однакові — перед нами багатозначне слово.

Коса — заплетене волосся. Споріднені слова: косиця, косичка, косище.
Коса — сільськогосподарське знаряддя для косіння тра­ви. Споріднені слова: косар, косарський, косарювати, коси­ти, покіс.
Оскільки споріднені слова не є спільними, ми може­мо твердити, що перед нами омоніми.

Розрізненню слів омонімів завжди допомагає контекст, в якому вони вживаються.

Наприклад: Мама доню одягала, в коси бантик заплітала. (П. Бойко) — заплетене волосся. Який косар, така і коса. (Н. те.) — сільсько­господарське знаряддя.

Повними або абсолютними омонімами називають сло­ва, що за своїм звуковим складом та граматичною фор­мою завжди однакові. Такими є всі вищенаведені омо­німи.

Розрізняйте!

Треба відрізняти омоніми від багатозначних слів. Слова-омоніми в сучасній мові нічого спіль­ного в значенні не мають, а багатозначні слова пов'язані між собою значенням, до того ж одне з цих значень є прямим, а інші вторинними. Іти — про людину, потяг, лист, годинник, спра­ву, переговори, іспити тощо. Значення різні, але всі вони зводяться до основ­ного — «рухатися». Отже, це багатозначне слово. Якоюсь мірою допомагає розмежувати омонімію й полісемію підбір антонімів і творен­ня похідних основ.

Так, гучний у словосполученнях гучні струни, гуч­ний голос, гучна вечірка, гучна мова скрізь можна замінити антонімом тихий. Тому це теж багатознач­не слово.

Різні слова (омоніми) по-різному творять похідні. Наприклад:

клас (суспільна група) — класовий і клас (нав­чальна кімната) — класний;
термін (проміжок часу) — терміновий, тер­міновість, надтерміновий і термін (слово, яке точно визначає поняття в галузі науки, техніки, мистецтва) — термінований, термінування.

Вправа 1. Знайдіть у тексті омоніми, доведіть, що це омонімія, а не багатозначність одного слова.

1. Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дріб­ну мжу (Тют.).
2. Сіяло сонце, в небесах Ані хмариночки, та тихо, та любо, як у раї (Шевч.).
3. Я окинув очима його постать: плечі широкі, стан тонкий (Н.-Лев.).
4. Гадали ми, що тайно в стан ворожий проникнув ти, щоб мстити за отця, за Новгород великий (Коч.).
5. Марія Семенівна відчула й зрозуміла душевний стан гостя (Ле).
6. Худий, маленький коник з голосним іменем Буян ледве тягнув старенькі ґрин­джолята з лозовим кошем, вимощеним житньою соломою (Кравч.).
7. Здавалось, що насувала чорна хмара, коли тата­ри ішли цілим кошем (Панч.).
8. Моє серце забилося, як од вітру листок (Мас.).
9. Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити за строчками (Н.-Лев.).
10. У мовчазнім нат­хненні ліс мішає фарби на палітрі (Мур.).
11. Я йду поти­хеньку, як звичайно, бо хоч нічого й не чуєш, а все ж осторо­га не мішає (Хотк.).

Вправа 2. Випишіть спочатку сполучення слів з омонімами, а потім ба­гатозначні слова. Поясніть, як ви їх розрізняєте.
Письмовий стіл, адресний стіл; топити у печі, топити у воді; гарна пара, водяна пара; іншомовне слово, за­ключне слово; болить зуб, у граблях зламався зуб; гнати корови, гнати дьоготь; вбитий цвяшок, вбитий звір.

Групи омонімів
За характером тих ознак, що дають змогу констатувати наявність відповідного відношення між двома або більшою кількістю слів, розрізняють омоніми лексичні (повні, абсолютні), грама­тичні (омоформи) і фонетичні (омофони, омографи).

Лексичні омоніми — це слова, то­тожні за звучанням і написанням у всіх граматичних формах: коса — коси — косі — косу — косою — на косі;

лава (меблі) — лава (вулканічна) — лава (у зброї) — лава (шеренга);

крона (верхня частина дерева) — крона (грошова одиниця);

рись (тварина) — рись (біг);

байка (літературний жанр) — байка (тканина);

лисичка (тварина) — лисичка (гриб).

Омоніми, що відрізняються окре­мими формами, є частковими:
слати (у значенні застеляти) — слати (посилати), проте ці слова різняться формами теперішнього часу (я стелю, я шлю).

Другу групу омонімів становлять слова, що збігаються тільки в частині граматичних форм. Це морфологічні неповні омоніми. Вони поділяються на кілька підгруп:

1. омоформи — слова, що нале­жать до різних частин мови і збіга­ються тільки в окремих граматич­них формах:

три (числівник) — три (дієслово), мати (іменник) — мати (дієслово),

поле (іменник) — поле (дієслово), шию (дієслово) — шию (іменник),

злий (прикметник) — злий (дієслово).

При зміні граматичних форм омонімічність зникає. Початкові форми таких слів, за окремими винятками (мати — мати), різні.

2. омографи — це однакові за написанням, але різні за вимовою (наголосом) слова: орган — орган, замок — замок, сім'я — сім'я, приклад — приклад, брати — брати, руки — руки, мука — мука, плачу — плачу, сапа — сапа, білизна — білизна, насип — насип, радій—радій.

3. омофони — слова, що однаково звучать, але по різному пишуться: віра — Віра, прут — Прут, поліщук — Поліщук, віла — вілла, греби — гриби, кленок — клинок, мене — мине, сон це — сонце, вжиті — в житі, погас — по гас, мріяти — мрія ти; зате — за те; спиться [спиц:'а] — спиця.

Примітка. Не можуть уважатися омо­німами так звані омонімічні форми слів, лек­сичне значення яких однакове: школи, книги — родовий відмінок однини і школи, книги — називний та знахідний відмінки множини.
Частина таких форм має різний наголос: озера, води — родовий відмінок однини озера, води — називний та знахідний множини.

Проектна діяльність. Свої спостере­ження щодо змісту слова омонім та близьких до нього омоформа, омофон, омограф учні виклали у вигляді невеличких проектів –казок.

Омонім має близьких родичів — Омоформу, Омофона та Омографа. Їм, як і Омонімові, дали складні імена, утворені з двох основ. Перша частина усіх імен спільна. Вона походить від грецького слова Ноток, що означає «однаковий». Отже, у володіннях Омоніма, Омоформи, Омофона і Омографа поселилися слова, чимось схожі, близькі одне до одного. Друга частина імен відрізняє їх. Це наводить на думку, що кожне володіння населене, хоч і близькими, але відмінними від інших словами.
Найстаршим і найавторитетнішим серед родичів є Омо­нім. Його ім'я можна перекласти «однаковопоіменовані». Воно утворене від уже згаданого Homos— «однаковий» і грецького ж слова onyma — «ім'я». Тож у володіннях Омоніма живуть слова з однаковими іменами. Вони об'єд­нуються в пари або й більші групи. Зовні пари схожі між собою, як близнюки, проте мають різний зміст, виконують неоднакові завдання, представляючи предмети, ознаки, дії.

Близько від Омонімів простягаються володіння Омо­форми. Друга частина цього імені говорить сама за себе: край населяють слова з однаковими формами. Вони живуть парами, проте кожний має свої особливості змінювання, зв'язку з іншими словами. Працюють ці слова в різних галузях: одні обслуговують предмети, інші дії чи ознаки. Проте пари часто оформлюються цілком однаково. Типови­ми представниками їх є дієслова й іменники: світило (ясне сонечко) і світило (наше яскраве), поле (бур'ян) і поле (засіяне) або числівник і дієслово — три (зошити) і три (обережно).

Омофон другою частиною імені має вже відоме нам грецьке слово phone— «звук». Пригадайте: фонетика, фо­нема. Отже, його володіння заселяють «однаковозвучні» слова. Пари їх цілком тотожні тільки в усному мовленні, на письмі ж відгороджуються одне від одного, демонструють відчуженість, як ось віра і Віра, коваль і Коваль, спід (низ чого-небудь) і з-під (прийменник), греби (гребти) і гриби (гриб).

Нарешті Омограф. Друга частина його ім'я вам також добре знайома. Це грецьке слово qrapho — «пишу», наявне в словах графіка, орфографія. То Омограф очолює пари однаково написаних слів. Вони дозволяють ототожнювати себе тільки на письмі. В усному мовленні кожний пред­ставник пари відмежовується від іншого. Це досягається в основному завдяки наголосу. Вам відомі такі з них: замок і замок, вигода (користь) і вигода (зручність), засіяти (сіяти) і засіяти (сіяти).

Вправа 4. Визначте, у якому володінні проживають куб (геомет­ричне тіло) і куб (великий казан для кип'ятіння води), Любов і любов, згори і з гори, ясен (дерево) і ясен (ясний день).

Учитель. А зараз вам пропонується гра «У чужих володіннях».

У столиці Омонімії проходив семінар. Зібралися, крім омонімів, слова з найближчих володінь — омоформи, омо­фони і омографи. Вони ділилися досвідом.
Найгостріші дебати викликала проблема змісту: як, маючи іншим словом цілком однакове звукове і буквене оформлення, якнайкраще виконувати обов'язки — розкри­вати своє значення. Нарешті, зійшлися на тому, що вирі­шальну роль у цьому відіграють слова-сусіди, тому необ­хідно якнайпильніше добирати їх.
Семінар закінчився пізно, і парам слів із різних володінь довелося вирушати вночі. І тут усе перемішалося: деякі омоніми, омоформи, омофони й омографи заблукали і потрапили в чужі володіння. Зрозумівши це, вони впали в розпач і зовсім розгубилися. Допоможіть їм: «відведіть» кожну пару слів із чужого володіння у їхнє.



Вправа 5. Визначте вид омонімів (лексичні омоніми, омоформи, омо­фони, омографи).

Брати — брати, заграв — заграв, ручка — ручка, умови — у мови, накрила — на крила, зараз — за раз, права — права, місяць —місяць, білок — білок, дорога — дорога, на березі — на березі, настав — на став, зміст — з міст, роман — Роман, інею — і нею, переводити — переводити, мати — мати, гори — гори, друга —друга, повіки — повіки.

Учитель. Омоніми та близькі до них слова часто використовують­ся в художній літературі із стилістичною метою, як засіб гумору. Прочитайте рядки із сатиричних журналів. Знайдіть у них омоніми, омоформи чи омофони. З якою метою вони вжиті?

Через досвіду й сумління брак йде з фабрики суцільний брак.
Бракеру твердості бракує, тому він браку не бракує.

І в ситуації крутій із пастки вислизне крутій.

Осел — про Байкаря: «О, слів йому не жаль для нас, Ослів».

Співак хваливсь: Я соло в'ю що не насниться й солов'ю!».

Ось бешкетників вам трійка, з поведінки у них трійка.
Бо вони учора вранці в клас кота принесли в ранці.

Розгадування кросворду «Для вдумливих».

Потренуйтесь у доборі омонімів. За значенням одного з омонімів назвіть його, доберіть омонімічну пару і запи­шіть до клітин разом із словом, що розкриває лексичне значення другого омоніма.




Зразок. Монарх і його оточення—Двір. Двір діда.

1. Вимерлий бик.

2. Невелика хижа тварина з тонким і гнучким тілом.

3. Трав'яниста степова рослина; ковила волосиста.

4. Співочий птах; стриж.

5. Морський водопла­ваючий птах.

6. Голуб особливої породи — чубатий, воло­хатий.

7. Той, хто має чорні брови.

8. Велика хижа морсь­ка риба із плоским тілом і вузьким хвостом.
   
   (Відповіді. 1. Тур олімпіади. 2. Ласка матері. 3. Тирса сосни. 4. Щур бридкий. 5. Чайка козацька. 6. Туркіт горлиці. 7. Чорнобривець цвіте. 8. Скат автомобільний).